Часто з нагоди весільного бенкету в Кані мова йде про вживання алкогольних напоїв, помірність, цілковиту абстиненцію. Роздумуючи над цією ситуацією, в дусі виключно католицькому відповідний шлях накреслив майбутній Папа Римський Пій ХІІ в листі від 26 липня 1929 року. В ньому читаємо:
«Католик в алкоголі не зауважує отрути, але лише один із дарів Божих. Виноградний пагін був навіть намічений Творцем як дивовижний заслон таємниці Євхаристії. Але надмірне споживання алкогольних напоїв є отрутою, отрутою для добробуту,є тим, що отруює подружнє щастя та домашній спокій, а також навіть занадто міцною і частою отрутою для розвитку майбутніх поколінь.
Обережне та помірковане вживання алкогольних напоїв – не гріх. Але зловживання алкоголем – гріх, а там, де стає причиною сумних наслідків, – тяжкий гріх, і навіть настільки, що волає про помсту до неба.

Поміркованість та абстиненція – на передньому плані серед натуральних засобів володіти собою, і тому, як і всі інші сили суто натуральні, не здатні виробити морально міцні характери. Лише там, де вони зростають на ґрунті міцної волі, на котру спадає надприродна роса благодатей, вони є дуже цінними і необхідними засобами утворення рівноваги між тілом та душею, матерією і духом, якої Бог так прагне.
Католицька церква не може погодитися на примус до повної заборони торгівлі спиртними напоями. Обов’язок повного невживання, утримання від алкоголю виникає тільки тоді, коли по-іншому не можна опанувати пристрасть до алкоголю. Лише добровільна відмова від споживання алкоголю (абстиненція) з метою відшкодування за гріхи зловживання алкоголем, показу ближнім гарного прикладу і стримування їх від надмірного споживання алкогольних напоїв – апостольство, яке свята Церква підтримує і визнає, схвалює і благословляє.
Простуй, керуючись цими вказівками, і не заблукаєш. Нехай завжди і всюди керує тобою принцип: Тільки все повинно бути благопристойно і статечно ( 1 Кор. 14, 40)

Роздуми взяті з книги „Z Bogiem” o. Atanazego Bierbauma OFM, що вийшла в Кракові в 1934 році.