СУДОВА ВИШНЯ


Парафія
Матері Божої Помічниці Вірних

РИМСЬКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА В УКРАЇНІ

The Roman Catholic Church in Ukraine

Контакти
Розклад богуслужінь
Розклад катехизації
Відеогалерея

Католицький Храм

Матері Божої Помічниці Вірних

ДІМ БРАТІВ МЕНШИХ
Матері Божої Помічниці Вірних

ВІТАЄМО НА САЙТІ

www.sudovavyshnia.ofm.org.ua

 

Спільнота Дому

1. бр. Кацпер Копець - настоятель дому і парафії
2. бр. Радослав Ходаніцький -вікарій дому і парафії

 

Контакти

Адреса:
Спільнота Братів Менших
вул. Д. Галицького, 34
81340 СМТ. СУДОВА ВИШНЯ
Мостиський р-н

Львівська обл.
Тел.: (+38-03234) 3-37-54

Електронна скринька: kacperofm@wp.pl

 

Судова Вишня

ЖИТТЯ ПАРАФІЇ 2012

Відпуст з нагоди Матері Божої Фатимської

12 та 13 травня 2012 року у с.Крисовичі Мостиського району Львівської області відбувся урочистий відпуст з нагоди Матері Божої Фатимської. В цій урочистості приймали участь брати францисканці, міністранти та члени розарійних кіл з Судової Вишні. 

день зосередження

У понеділок, 14 травня 2012 року, у монастирі сестер гонораток, що у Мостиськах, відбувся черговий день зосередження. День зосередження розпочався Святою Месою, під час якої для сестер була виголошена проповідь про нову заповідь любові.

день зосередження


Після Святої Меси відбулася євхаристійна адорація, де всі присутні прославляли Богородицю. На закінчення дня зосередження сестри почастували о. Радослава смачною вечерею.

о. Венанціуш Стасюк



15 травня 2012 року до Судової Вишні завітав о. Венанціуш Стасюк, настоятель санктуарія Матері Божої Сокальської, що у Грубешові (Польща).

Самбір

Наступного дня гість відвідав Самбір та Мостиська, де побував у сестер гонораток. У цьому році минає 10 років з того моменту, коли о. Венанціуш проголошував реколекції для дівчат у Мостиськах. Сестри радо прийняли отців Венанц Біуша та Радослава. 17 травня о. Венанціуш відвідав Львів, і після цього задоволений повернувся  до Польщі.

Судова Вишня

Деканальна зустріч

7   травня 2012 р. в священицькому домі, що в Пнікуті, відбулася деканальна зустріч священиків Мостиського деканату. Зустріч розпочалася Святою Месою, котру очолив  і проповідь виголосив кс. Богдан.

Деканальна зустріч

Деканальна зустріч

Деканальна зустріч

Після Святої Меси відбулася робоча зустріч священиків, під час якої обговорювали поточні справи деканату. Після зустрічі священик привітали кс. декана Станіслава з іменинами. На закінчення іменинник  почастував гостей смачним обідом.

Судова Вишня

Судова Вишня 1 травня 2012 року

1 травня, у вівторок, Церква вшановує святого Йосипа робітника. О 10.00 отець вікарій з Судової Вишні, на запрошення отця Іоанна, настоятеля з Шигінь, звершив урочисту Святу Літургію у Шигіні, під час котрої виголосив проповідь про святого Йосипа робітника.

Судова Вишня 1 травня 2012 року

По закінченні Меси і частування всі присутні священики поїхали на похорон отця Владислава Зьобра, до Мостиськ. О 14.00 відбулася процесія перенесення тіла померлого отця з монастиря отців редемптористів до парафіяльного храму. Жалобну Святу Літургію очолив архієпископ Львівський Мєчислав Мокшицький. Проповідь виголосив отець Йосип Лєгович. Після Святої Меси відбулася процесія на кладовище, в якій прийняли участь священики, монахині та вірні.

Судова Вишня 1 травня 2012 року

Судова Вишня 1 травня 2012 року

Судова Вишня 1 травня 2012 року

Судова Вишня 1 травня 2012 року

Судова Вишня 1 травня 2012 року

Судова Вишня 1 травня 2012 року

Судова Вишня 1 травня 2012 року


На місце духовного отця деканату, яке займав отець Владислав, призначено отця настоятеля з Судової Вишні, Кацпра Копця. Отець Кацпер подякував єпископу за довірену йому місію. Того ж дня привітати отця Кацпра приїхала органістка з Житомира, п. Марія Окунєва, яка в цей час перебувала у Львові.

Судова Вишня

Судова Вишня 30 квітня 2012 року

В понеділок, 30 квітня, братів із Судової Вишні відвідали гості з Польщі, з Товариства шанувальників Львова та територій південно-східних: пани Едвард Гіль (який народився в Судовій Вишні), Ян Бачманський з Вроцлава та Древецькі Вітольд й Конрад з Хелма. Отець вікарій почастував гостей кавою та смачними тістечками. Після приємного спілкування гості повернулися додому, до Польщі.

Судова Вишня

Судова Вишня 29 квітня 2012 року

В неділю, 29 квітня 2012 року, в парафії Матері Божої допомоги вірних, у Судовій Вишні, Андрій Бабій (в минулому старший міністрант парафії) заключив таїнство подружжя з Лучко Тетяною. На запрошення наречених таїнству подружжя асистував отець Вікторин Мушинський, настоятель парафії в Баранівці Житомирської області. О. Вікторин до уділення таїнства  подружжя звершив об 11.00 Святу Месу для парафіян, котрі були дуже задоволені з цього приводу. Щоб привітатися з отцем, до церкви забіг навіть пес (див. фото).

Судова Вишня 29 квітня 2012 року

Судова Вишня 29 квітня 2012 року

Судова Вишня 29 квітня 2012 року

Після Святої Літургії о. Вікторина з вікарієм парафії запросили на весільну трапезу.

Судова Вишня

Судова Вишня 24 квітня 2012 року

Судова Вишня 24 квітня 2012 року

24 квітня 2012 року братів францисканців, що у Судовій Вишні, відвідали священики з Мостиського деканату. Під час відвідин о. Роман з с.Стрілецького звершив обряд благословіння та освячення нового автомобіля о. Кацпра. Брати францисканці вдячні велебному о. Роману за звершений обряд

Судова Вишня

о.Владислав Зьобер CSsR

 

Помер духовний отець Мостиського деканату.

Відійшов до Бога о.Владислав Зьобер CSsR, священик Львівської архидієцезії
24 квітня 2012 року, вранці, близько 6.00, в обласній лікарні, в м. Перемишлі (Польща), на 88-му році життя (1924-2012) та 59-му році священства (1953) помер отець Владислав Зьобер CSsR, монах Згромадження Пресвятого Відкупителя (CSsR – Редемптористи), і священик Львівської архидієцезії Римо-Католицької Церкви в Україні.
Вічне спочивання дай йому Господи, а світло віковічне нехай йому світить. Амінь
Царице неба, веселися. Алілуя.
Бо Той, Котрого Ти носила. Алілуя
Воскрес із мертвих, як заповідав був. Алілуя.
Молись за нас до Бога. Алілуя
Радій і веселися, Діва Маріє. Алілуя.
Бо воістину воскрес Господь наш. Алілуя.
Молімося. Боже, котрий звеселив світ воскресінням Твого Сина, Господа нашого Ісуса Христа,дай просимо Тебе, щоб через Богородицю Діву Марію, ми досягли радості вічного життя. Через Христа, Господа нашого. Амінь

Судова Вишня

 Молитва до Милосердного Ісуса за дорогу людину. 

Молитва до Милосердного Ісуса за дорогу людину.
  

Наймилосердніший, Господи Ісусе Христе, котрий також мав на землі улюбленого учня і родину коханих друзів – серцем і душею Тобі відданих -  пам’ятай, що і я маю особу (родину) особливо мені дорогу і над життя улюблену.
Прошу Тебе через любов до пресвятої твоєї Матері, Матері прекрасної любові, благаю Тебе через приязнь, яку відчував до родини Лазаря і до невинного Іоанна, улюбленого учня, пам’ятаючи про незбагненні скарби таємниці Свого Милосердя – поклич цю дорогу мені людину до ліпшого пізнання і палкішої любові Твого співчуваючого серця; оберігай її на життєвих дорогах від кожної небезпеки, зберігай в благодаті і здоров’ї,   благослови в праці і добрих намірах, освітлюй і керуй нею в її працях і намірах, оберігай її крилами Твого Провидіння.
Вчини, добрий Ісусе, щоб ми вдвох, завжди розділяючи радість і журбу, у взаємній любові назавжди залишались Тобі вірні, підтримували один одного, довірялися Твоєму безмежному Милосердю, поширювали його і прославляли своїм життям і апостольським вчинком, щоб в такий спосіб заслужили на вічне життя. Амінь.

Судова Вишня

22 квітня 2012 року

22 квітня  2012 року з неофіційним братнім візитом, прямуючи до Польщі, францисканський дім в м. Судова Вишня відвідали,  архієпископ Києво – Житомирської дієцезіі Петро Мальчук та канцлер Києво - Житомирської дієцезії – о. Віталій Безшкурий, настоятель київської парафії Св. Олександра, секретар архієпископа о. Ігор Ольховський, настоятель київської парафії Св. Олександр, та  магістер постуляту нашої провінції з Шепетівки брат Валентин Токар. Брати францисканці з радістю частували дорогих гостей смачною вечерею та спілкувалися цікавлячись життям та їх діяльністю.

23 квітня 2012 року


23 квітня, після спільних молитов з братами в каплиці дому, о 6.30  ранку там же, владика разом зі священиками звершив Святу Месу. Після спільного смачного сніданку сердечно прощаючись з братами архієпископ уділив їм пастирського благословення.
У книзі гостей архієпископ залишив запис:» Дякую від щирого серця спільноті вельмишановних отців та моїх співбратів у середовищі, котрих було мені дано, ще раз досвідчити духа братерства та взаємної зичливості. Нехай Добрий Бог благословляє, а Пресвята Богородиця Діва огортає ніжною опікою».

Судова Вишня

Христос Воскрес!
Воістину Воскрес!
Алілуя, Алілуя!


Христос Воскрес!

Ісус є Господь (Киріос). Це найпростіше та найстарше визнання віри перших християн. Пізнання історичного Ісуса було б помилковим, якби ми в період великодніх свят не усвідомили, що Ісус воскрес для нас, і ми повинні воскреснути разом із ним. Всі пасхальні події Ісуса відбуваються згідно з Божим планом спасіння. Господь знаходиться не поруч з людиною, Ісус входить в неї  (і це чинить заради нас як голова тіла).  Бог-Отець приймає акт жертви Христа – відкуплення та відшкодування Богу за гріхи людей. Відповідь Бога-Отця – Воскресіння Ісуса в людській природі.

Христос Воскрес!


Пізнання Христа віри. Є один Бог-Отець, від Якого – все, і для Якого – ми, і один Ісус Христос, через Якого – все, і ми – через Нього. Після Воскресіння Ісус належить до сфери реальності, незрозумілої людському розуму (апостоли та Марія Магдалина не впізнали Його). Христос вже не належить до світу, який можна пізнати людськими почуттями, Він належить Богу. Його може побачити той, кому Він Сам відкривається. Через серце, осяяне Святим Духом, Ісус дає можливість нашим почуттям пізнати Його, але тільки для того, щоб ми за цим побачили щось більше, пережили таємницю Христофанії (Ісус дозволяє, щоб Його воскреслого впізнали учні). Перемога Христа над смертю є вершиною біблійного свідоцтва. Сила Божа є надією та реальністю, і це зміст пасхального Одкровення, котрий визволяє. Господь відкриває Себе Самого, Свою силу, сильнішу від сили смерті, силу тринітарної любові Бога. Мироносиці є знаком Божого люду (Церкви). Гріб (у перекладі з грецької «місце спомину»), до якого прийшли мироносиці, є місцем, де жінки досвідчили ангелофанії (тобто об’явлення ангелів). Саме біля гробу пригадали жінкам те, що говорив Ісус про Своє воскресіння.
Максим Ісповідник стверджує, що гріб Господній це, безперечно, світ людини, її серце; полотнище, у яке було загорнуте тіло Ісуса, символізує нам чуттєві відчуття людини; хустка це пізнання духовної дійсності людини, включаючи позитивне пізнання Бога. Розум у всій своїй прозорості повинен увійти у Христовий гріб. І коли всі природні сили та людський розум будуть стерті, Ісус повстане в серці людини Сам, як воскреслий із мертвих.

Судова Вишня

Пасхальна зустріч ФОСу в Мостиськах

Пасхальна зустріч ФОСу в Мостиськах

Зустріч розпочалася в парафіяльному храмі, де о 18-й годині була відправлена Свята Меса, в якій активну участь приймали сестри з ІІІ Ордену Світських з Мостиськ. Після Святої Меси, під час Євхаристійної адорації, всі присутні співали Годинки до Божого Милосердя та молилися Коронку. Разом з місцевими священиками Святу Месу співслужив кс. Юзеф Павлюк, настоятель кіровоградського костьолу.

Пасхальна зустріч ФОСу в Мостиськах

Пасхальна зустріч ФОСу в Мостиськах

Пасхальна зустріч ФОСу в Мостиськах

Пасхальна зустріч ФОСу в Мостиськах


Після Святої Літургії відбулася пасхальна трапеза. На пасхальну зустріч до Мостиськ завітала с. Любов Височинська, відповідальна за Західний регіон ФОСу. Під час трапези вона привітала всіх присутніх з пасхальними святами та передала сестрі Христині, настоятельці місцевої общини Фосу, Декрет про канонічне затвердження ФОСу у Мостиськах.

Судова Вишня

Христос Воскрес!

 

 

 

 

 

 

WIELKANOC  2012 r.

 

                                                   

Drodzy   Bracia i Siostry! 

Wkrotce po raz kolejny w naszym zyciu uslyszymy te glebokie w tresci slowa: Nie ma Go tu, bo zmartwychwstal, jak powiedzial (Mt 28,6). Zaswita dla nas poranek wielkanocny, zwiastujacy radosc, ze Chrystus zmartwychwstal, zwyciezyl smierc i wlal w nasze serca nadzieje. Nadzieja ta podtrzymuje nas w przekonaniu, ze i my kiedys zmartwychwstaniemy, jesli rzeczywiscie na serio wezmiemy do serca Jego nauke i uznamy, ze jest On Droga, Prawda i Zyciem. Gdyby nie ta prawda, gloszona od przeszlo dwoch tysiecy lat, to w dzisiejszej rzeczywistosci moglibysmy popasc w zwatpienie i rozpacz, patrzac na to wszystko, co sie wokol nas dzieje. Potwierdzilyby sie wowczas na nas slowa sw. Pawla: A jezeli Chrystus nie zmartwychwstal, daremna jest wasza wiara i az dotad pozostajecie w swoich grzechach (1 Kor 15,17).Obysmy tylko szczerze uwierzyli w te prawde i wedlug niej ksztaltowali nasze zycie.
Slyszymy radosne Alleluja, ktore zabrzmi w naszych kosciolach i sercach, w naszych wspolnotach i rowniez niech zabrzmi w naszym zyciu, tak, abysmy zawsze byli swiadkami, ze Chrystus zmartwychwstal, abysmy zaswiadczyli to naszymi slowami, uczynkami, nasza wiernoscia wierze i powolaniu franciszkanskiemu. Powinnismy, jak uczniowie Chrystusa zyc i postepowac wedlug wiary naszej, ktora wyznajemy rowniez w zmartwychwstaniu Jezusa.
             
                                    Wesolego Alleluja! Chrystus Pan zmartwychwstal!

 

                                      z franciszkanskim pozdrowieniem Pokoj i Dobro
                                                        wspolnota z Sadowej Wiszni

Хирстос Воскрес! Аллілуя!

Хирстос Воскрес! Аллілуя!

Хирстос Воскрес! Аллілуя!

Хирстос Воскрес! Аллілуя!

Хирстос Воскрес! Аллілуя!

Хирстос Воскрес! Аллілуя!

Хирстос Воскрес! Аллілуя!

Хирстос Воскрес! Аллілуя!

Хирстос Воскрес! Аллілуя!

Судова Вишня

Літургія Вечері Господньої

Літургія Вечері Господньої є виконанням Божого заповіту Пасхи Єгови. В Літургії Слова читаємо, що дійсно Ісус є істинним Агнцем (пор. Вих. 12, 1-8). Св. Павло в Першому посланні до коринф’ян розповідає про встановлення Євхаристії та приготування до гідного її прийняття (2 Кор. 11, 23-26). Натомість, Євангеліє словами св. Іоана повчає нас про чистоту душі, необхідну для прийняття Христа, Який, полюбивши людей, полюбив їх до кінця (Ін 13, 1-15).

Літургія Вечері Господньої


Літургія Великого Четверга в слові (агапе) являє нам любов Отця Небесного, переказану нам через Ісуса Христа в Святому Дусі, яка є центром і ключем цього страсного дня.
Після того, як буде прочитане Євангеліє і виголошена коротка проповідь, може відбутися обряд обмивання ніг (він не є обов’язковим), який є не тільки символічним наслідуванням прикладу Христа, але є «пророцтвом у вчинку», з’єднанням з Ісусом в любові.

Літургія Вечері Господньої


В цей час замість дзвонів вживають колатки, які є знаком наслідування Ісуса Христа покірного та приниженого. Інші вбачають в цьому символі піст для вух, подібно як заслонення хрестів є постом для очей.

 


Після уділення св.Причастя священик переносить Євхаристійного Ісуса в заздалегідь підготовлене місце, яке зветься Темницею, на пам’ять про арешт і ув’язнення Господа.
Храми в цей час залишаються пустими й неприкрашеними, вівтар - нічим не прикритим, Дарохранительниця головного вівтаря - відчиненою, і Господа там немає. Це образ душі, знищеної смертним гріхом. Порожня Дарохранительниця своїм виглядом закликає до сповіді, аби в душу повернувся Бог.

літургії Великої пятниці

Літургія Великої пятниці

літургії Великої пятниці

У літургії Великої пятниці Церква особливим способом вшановує Хрест Господній як вівтар, на якому Ісус Христос склав жертву Небесному Отцю за спасіння всіх людей. Свящненик мовчки, не чинячи знаку хреста і не вітаючи вірних, як за звичай, обличчям вниз лягає перед вівтарем. Цей вельми старий жест висловлює цілковите приниження людини (аж до землі), ніби хоче передати:" Я порох перед Тобою". На таку велику жертву Христа, коли Він заплатив за нас Своїм життям, людина відповідає покірним та зворушливим мовчанням. Після літургії Пресвяту Євхаристію переносять до Господнього Гробу, біля якого відбувається адорація.

літургії Великої пятниці

Судова Вишня

Свята Літургія Хризма

У вівторок, 3 квітня 2012 р., у львівській архікатедрі у присутності священиків Львівської архідієцезії була звершена Свята Літургія «Хризма». Святу Месу очолив архієпископ Мєчислав Мокшицький. Під час Святої Літургії священики відновили свої обітниці. Після цього була освячена олія для хворих, олія для катехуменів та олія «хризма».

Свята Літургія Хризма

Свята Літургія Хризма

Свята Літургія Хризма

Свята Літургія Хризма

По закінченні Святої Меси всі присутні на Месі священики, на запрошення новопризначеного Генерального консула у Львові Ярослава Дрозда, відвідали Консульство Речі Посполитої, де їх почастували смачним обідом.

Судова Вишня

Вербна неділя

Вербна неділя

В традиції Церкви 5-у неділю Великого Посту називають «темною». В ХІІІ столітті духовні отці пояснювали закриття хреста темною тканиною тим, що саме в цей час Христос укриває свою божественну природу. Заслона була символом жалю та покути, які грішник повинен практикувати, щоб мати змогу підняти очі на велич божу, обличчя котрої він своїми гріхами немов заслонив.

Вербна неділя

Ця ж заслона, котра закриває славу божества, також є символом приниження Христа, Який є згіршенням для євреїв та глупотою для поган, щоб у Воскресінні, на взірець заслони, за ними (гріхами) об’явилися понівечені ясність та міць Бога Втіленого. В інші часи існувало також наступне пояснення: Ісус стає невидимим для євреїв («…але Ісус сховався і вийшов з храму, пройшовши посеред них, і пішов далі» (це читання на 5-у неділю Великого Посту з Євангелія від Іоана, гл. 8, вірш 59)).

Вербна неділя

Вербна неділя

Вербна неділя


Вербна неділя відкриває нам таємницю Страсного тижня. Ісус іде до Єрусалиму, щоб виконати волю Отця. Він приходить з боку Оливної гори, звідки, за Переданням, мав прийти Месія. Люди стелять свою одіж та пальмові гілки Йому під ноги. Бог-Отець в Ісусі Христі таким чином відвідав Свій народ, котрий очікував пришестя Месії.

Вірні парафій Судової Вишні, Милятина та Стоянців з радістю зустріли Христа, святкуючи Вербну неділю.

Судова Вишня

В парафії св. Анни, що в Малині (Житомирська обл.), та в сусідніх парафіях з 16 по 19 березня 2012 р. відбулися великопісні реколекції, які провів о. Радослав Ходаніцький, вікарій парафії з Судової Вишні.

Парафія святої Анни в Малині

Під час реколекцій отець згадав світлої пам’яті отця Фелікса Свінціцького, який свого часу запрошував отця-реколекціоніста, котрий, на жаль, тоді не зміг приїхати до Малина. І тому проведення цих реколекцій було також даниною пам’яті отця Фелікса. Вірні, котрі приймали участь в реколекціях, з теплотою згадували покійного отця та постійно відчували його духовну присутність серед них. Отець-реколекціоніст дуже вдячний місцевому настоятелю отцю Кшиштофу Дулємбі за запрошення, отцю-вікарію Анатолію та пані органістці Анні з с. Нова Борова за теплий прийом та допомогу у проведенні реколекцій.

Парафія святої Анни в Малині

 


Потім, з 23 по 25 березня 2012 р. отець Радослав провів реколекції в Баранівці (Житомирська обл.) та в сусідніх з нею парафіях. Отець-реколекціоніст з вдячністю згадував своє перебування у цьому місці. Прощаючись, отець сердечно дякував братам францисканцям за запрошення та прийом, а вірним – за їх присутність на реколекціях та жертовність.

Реколекції в Баранівці

Реколекції в Баранівці

Реколекції в Баранівці

Реколекції в Баранівці

 

Судова Вишня

Провінціальна візитація

13 -15 березня 2012 року в францисканському домі, що в Судовій Вишні, проходила канонічна візитація Провінціального міністра о.Доброслава Копистеринського. У вівторок о. провінціал звершив Святу Месу в парафіяльному храмі в намірах братів та вірних парафії в Судовій Вишні.

Під час візитації о.провінціал розмовляв з братами общини, цікавлячись життям, проблемами общини та парафії в Судовій Вишні. У середу, після звершення Святої Меси та ранішньої молитви, о. провінціал у супроводі настоятеля о. Кацпра відвідав доїздові парафії у с. Милятин та Стоянці.

Побачивши ситуацію, в якій знаходяться костели цих парафій, міністр провінціальний дав чимало цінних порад о. Кацпру.

Увечері цього ж дня всі брати з дружнім візитом побували в Мостиськах, у місцевого настоятеля о. Владислава Дерунова. Після цього відвідали дім сестер гонораток, де о. Доброслав цікавився життям та служінням сестер. Сестри були задоволені приїздом таких гостей.

Цього ж дня, увечері, о.Доброслав оосвятив Хресну Дорогу в каплиці дому та сам дім братів францисканців. 15 березня, після спільної Євхаристії, розмови з братами та споживання смачного сніданку, о. Доброслав, сповнений францисканської радості, від’їхав до чергового францисканського дому.

Судова Вишня


Реколекції в Судовій Вишні

Реколекції в Судовій Вишні

З 9 по 11 березня 2012 р. в парафіях Матері Божої допомоги вірних, що у Судовій Вишні, Милятина та Стоянці відбулися великопісні реколекції, які провів кс. Роман з с. Стрілецьке. Парафіяни з великим запалом прослухали реколекції, провідною темою котрих було таїнство Любові.

З 4 по 6 березня 2012 р. відбулися реколекції в парафіях сіл Шегині та Баличі Мостиського району. Реколекції, головною темою котрих була зустріч християнина з Ісусом у Божому Слові та під час Євхаристії, провів вікарій парафії, що у Судовій Вишні, о. Радослав.

Судова Вишня

Зустріч ФОС

06 березня 2012 р. в Мостиськах відбулася щомісячна зустріч францисканського ордену світських. Зустріч розпочалася обрядом прийняттям до постулату брата Станіслава Когала, який, відновлюючи обітниці Святого Хрещення та Миропомазання, виразив своє прагнення наслідувати Ісуса Христа за прикладом св. Франциска з Ассізі в общині ФОС. Після закінчення обряду брати і сестри вивчали Генеральну Конституцію ФОСу та роздумували над Статутом ФОСу.

Судова Вишня

Интеллигентность и Хамство.

В курсе лекций "Культура и интеллигентность" Юрий Михайлович Лотман (всемирно известный культуролог, семиотик, филолог) обращается к понятию "интеллигентность", как к человеческому качеству, продукту культуры в области человеческой нравственности, которое является высшим проявлением человеческого духа, с помощью которого человечество создает для себя атмосферу, чтобы существовать дальше, чтобы выжить.
"Интеллигентность -это психологическое свойство, которое может быть присуще любому человеку, принадлежащему к любой общественной группе...
Если нас всех спросить, что такое интеллигентность, мы скажем, наверное, что это вежливость, душевная чуткость, умение страдать не только от физической боли...То есть, наверное, можно сказать: это когда человек чувствует, что у него есть душа. Душа -понятие, казалось бы, не материальное, мы в свое время от него открестились как от идеализма, но когда у человека начинает болеть душа, то он замечает, что она у него все-таки есть...
Что же противостоит интеллигентности?...Думаю, что понятием, противостоящим интеллигентности, является ХАМСТВО.... Что же стоит психологически за этим?...Если говорить о психологической основе хамства - это психология раба...Это психология человека, которого унижали, который поэтому сам себя не уважает и стремится компенсировать свое внутреннее неуважение, унижая других людей...
Соединение униженности с определенными душевными качествами, главным образом,... с выпадением из культурной традиции, приводит к тому, что желание унизить другого дополняется желанием разрушать...
М. Горький неоднократно подчеркивал, что корень хулиганства -в скуке, а скука порождается неодаренностью.Сочетание неодаренности с социальной заброшенностью, с униженностью порождает "комплекс трущоб" -комплекс разрушительный; он и вырывается наружу в форме хамства.
Есть еще один психологический комплекс. Я бы назвал его "комплексом оккупанта". Был у меня как-то в 1943 году разговор с пленным немцем... Человек очень средний, он пережил много унижений и дома, и в армии, пока получил ефрейторский чин, и он попадает как оккупант в чужую страну и становится господином. У него нет достаточной культуры, чтобы справиться с этим новым своим положением, и он выражает его в том, что свою старую культуру вычеркивает -он ее оставил дома. Я ручаюсь, что, вернувшись в отпуск домой, он снова станет культурным человеком. Но то, что он оккупант на чужой территории, сразу освобождает его от культуры....Он свою культуру вычеркнул, чужой не получил, он остался свободным от культуры и этим упивается.
Культура -вещь очень хорошая, но она нас всех и стесняет: не делай того, не делай этого, это стыдно делать. ..Чем дальше, тем культура требует больших отказов, больших стеснений, она облагораживает чувства и превращает простого человека в интеллигентного человека. И поэтому определенным людям, особенно людям малокультурным или угнетенным своей серостью, социальной униженностью, очень хочется сбросить это все. Тогда появляется...истолкование свободы как полной свободы от человеческих ограничений. Это и есть хамство...
Свобода-это не только отсутствие внешних запретов. Отсутствие внешних запретов должно компенсироваться внутренними, культурными запретами: я могу соврать, но я не совру, я могу оскорбить другого ( я сильный, у меня есть оружие), но я этого не сделаю. Таким образом, комплекс оккупанта - тоже один из источников хамства. Между прочим, в этом секрет того, что в XIX и XX веках мы видим глобальный расцвет хамства... Милитаризм и колониализм начали влиять на дух общества...Тот комплекс оккупантов, который прежде считался нормой поведения в колониях, уже в XIX и особенно в XX веке был перенесен на метрополию. Это урок всем нам, всем народам. Мы думаем, что милитаризация направлена против кого-то, -она направлена против всех...
Мы можем сказать, что хамство- это не просто грубость, малая осведомленность, не особенная культурность, это социально-психологическая болезнь. Я даже иначе скажу -это симптом болезни, которую надо лечить. И одно из основных лекарств против этого - интеллигентность. Культура выделяет из себя это психологическое свойство, которое является как бы противоядием хамству..." «…интеллигентность подразумевает развитое чувство стыда, а отсутствие интеллигентности — столь же развитое чувство бесстыдства… Для людей с интеллигентной психикой регулирующим свойством является стыд, а для людей бесстыдных регулирующим свойством является страх: я не делаю, потому что боюсь… Стыд — это чувство свободного человека, страх — это чувство раба».
Какими же качествами обладают интеллигентные люди?
«Недостаток же у тебя только один. В нем и твоя ложная почва, и твое горе, и твой катар кишек. Это - твоя крайняя невоспитанность. Извини пожалуйста, но veritas magis amicitiae... Дело в том, что жизнь имеет свои условия... Чтобы чувствовать себя в своей тарелке в интеллигентной среде, чтобы не быть среди нее чужим и самому не тяготиться ею, нужно быть известным образом воспитанным... Талант занес тебя в эту среду, ты принадлежишь ей, но... тебя тянет от нее, и тебе приходится балансировать между культурной публикой и жильцами vis-a-vis. Сказывается плоть мещанская, выросшая на розгах, у рейнскового погреба, на подачках. Победить ее трудно, ужасно трудно.
Воспитанные люди, по моему мнению, должны удовлетворять следующим условиям:
1) Они уважают человеческую личность, а потому всегда снисходительны, мягки, вежливы, уступчивы... Они не бунтуют из-за молотка или пропавшей резинки; живя с кем-нибудь, они не делают из этого одолжения, а уходя, не говорят: с вами жить нельзя! Они прощают и шум, и холод, и пережаренное мясо, и остроты, и присутствие в их жилье посторонних...
2) Они сострадательны не к одним только нищим и кошкам. Они болеют душой и от того, чего не увидишь простым глазом. Так, например, если Петр знает, что отец и мать седеют от тоски и ночей не спят благодаря тому, что они редко видят Петра (а если видят, то пьяным), то он поспешит к ним и наплюет на водку. Они ночей не спят, чтобы помогать Полеваевым, платить за братьев-студентов, одевать мать.
3) Они уважают чужую собственность, а потому и платят долги.
4) Они чистосердечны и боятся лжи, как огня. Не лгут они даже в пустяках. Ложь оскорбительна для слушателя и опошляет в его глазах говорящего. Они не рисуются, держат себя на улице так же, как дома, не пускают пыли в глаза меньшей братии... Они не болтливы и не лезут с откровенностями, когда их не спрашивают... Из уважения к чужим ушам, они чаще молчат.
5) Они не уничижают себя с тою целью, чтобы вызвать в другом сочувствие. Они не играют на струнах чужих душ, чтоб в ответ им вздыхали и няньчились с ними. Они не говорят: "Меня не понимают!" или: "Я разменялся на мелкую монету! Я [...]!..", потому что все это бьет на дешевый эффект, пошло, старо, фальшиво... (Здесь интересны наблюдения Лотмана от общения с людьми криминального мира. "Очень часто ...наталкиваешься на убеждение, что он (хулиганствующий элемент) оборонялся, что все против него. Если он видит человека- предположим, что ему не понравилось, как этот человек одет, - он убежден, что этот человек смеется над ним своей одеждой.. и поэтому он имеет право подойти и его оскорбить...В этой психологии. глубоко ущербной, есть представление о том, что весь мир меня обижает и я на самом деле совсем не нападающий, я -бедный защищающийся.")
6) Они не суетны. Их не занимают такие фальшивые бриллианты, как знакомства с знаменитостями, рукопожатие пьяного Плевако, восторг встречного в Salon'e. известность по портерным... Они смеются над фразой: "Я представитель печати!!", которая к лицу только Родзевичам и Левенбергам. Делая на грош, они не носятся с своей папкой на сто рублей и не хвастают тем, что их пустили туда, куда других не пустили... Истинные таланты всегда сидят в потемках, в толпе, подальше от выставки... Даже Крылов сказал, что пустую бочку слышнее, чем полную...
7) Если они имеют в себе талант, то уважают его. Они жертвуют для него покоем, женщинами, вином, суетой... Они горды своим талантом. Так, они не пьянствуют с надзирателями мещанского училища и с гостями Скворцова, сознавая, что они призваны не жить с ними, а воспитывающе влиять на них. К тому же они брезгливы...
8) Они воспитывают в себе эстетику. Они не могут уснуть в одежде, видеть на стене щели с клопами, дышать дрянным воздухом, шагать по оплеванному полу, питаться из керосинки. Они стараются возможно укротить и облагородить половой инстинкт...
Им нужны от женщины не постель, не лошадиный пот, [...] не ум, выражающийся в умении надуть фальшивой беременностью и лгать безустали... Им, особливо художникам, нужны свежесть, изящество, человечность, способность быть не [...], а матерью... Они не трескают походя водку, не нюхают шкафов, ибо они знают, что они не свиньи. Пьют они только, когда свободны, при случае... Ибо им нужна mens sana in corpore sano.
Таковы воспитанные... Чтобы воспитаться и не стоять ниже уровня среды, в которую попал, недостаточно прочесть только Пиквика и вызубрить монолог из Фауста. Недостаточно сесть на извозчика и поехать на Якиманку, чтобы через неделю удрать оттуда...
Тут нужны беспрерывный дневной и ночной труд, вечное чтение, штудировка, воля... Тут дорог каждый час...» (Антон Павлович Чехов - Николаю Павловичу Чехову, март 1886, Москва).
Итак, интеллигентный человек - это человек внутренне свободный, бесспорно уважающий себя... Только тот, кто в себе уважает человека, может уважать и другого человека."

Судова Вишня

Деканальна зустріч

1 березня 2012 р. в францисканському домі, що в м. Судова Вишня, відбулася деканальна зустріч священиків Мостиського деканату. Зустріч розпочалася євхаристійною адорацією, котру провів вікарій парафії о. Радослав в намірах священиків з нагоди 1-го четверга місяця. Під час Святої Літургії, яку очолив іменинник о. Радослав, проповідь про значення посту в духовному житті священиків та вірних виголосив декан кс. Станіслав. Після Святої Літургії в каплиці відбулася конференція на тему: «Спокуси у житті священиків», за основу для котрої слугували повчання Папи Римського Іоанна XXII.

Деканальна зустріч

Ще за молодих років Папа Римський написав свій «декалог вчинків», який і сьогодні є актуальним провідником для священиків в щоденному житті:
1. Тільки сьогодні постараюся жити сьогоднішнім днем, не хочу вирішувати всі проблеми мого життя.
2. Тільки сьогодні максимально турбуватимуся про свою позицію – бути привітливим, нікого не критикувати і цього не прагнути, не бути суворим до інших, тільки до себе.
3. Тільки сьогодні буду щасливим, переконаний, що я створений для щастя, і не тільки у майбутньому житті, а також і тепер.
4. Тільки сьогодні підготуюся до обставин і не вимагатиму, щоб вони достосувалися до моїх планів.
5. Тільки сьогодні приділю хоча б 10 хвилин читанню доброї книги, пам’ятаючи про те, як їжа є необхідною для тіла, так добра книга потрібна для душі.
6. Тільки сьогодні вчиню щось добре і про це нікому не говоритиму.
7. Тільки сьогодні зроблю хоча б одну з тих справ, котрих робити не люблю, і навіть якщо б це не подобалося моїм почуттям, то нікому про це не скажу.
8. Тільки сьогодні напишу докладний план дня. Можливо, що не виконаю його до найменших дрібниць, але його відредагую. Буду остерігатися двох нещасть: поспіху та невпевненості.
9. Тільки сьогодні віритиму безустанно (навіть якби обставини говорили інше), що Провидіння Боже піклується про мене так, немовби нікого іншого не було на світі.
10. Тільки сьогодні не буду боятися. Особливо не боятимуся радіти красі і вірити в добро.
Конференцію підготував та провів духовний отець деканату о. Владислав.

Деканальна зустріч


Під час спільної трапези священики привітали о. Радослава Ходаніцького, котрий цього дня святкував свої іменини. Увечері на святкування вігілії іменин о. Радослава завітали Сестри Гоноратки з Мостиськ.

Деканальна зустріч

Деканальна зустріч

Після привітання іменинник о. Радослав почастував гостей смачною вечерею. На спільній рекреації всі присутні добре провели час. Настуного дня до братів завітав о. Вікторин Мушинський, який перебував в робочій поїздці, щоб привітати вікарія парафії з іменинами.

Судова Вишня

Попільна середа. Початок Великого Посту.

Попільна середа. Судова Вишня

Після 40-годинного богослужіння парафіяни Судової Вишні, як і всі римо-католики, розпочали час Великого Посту. Після Святої Літургії отець настоятель, посипаючи голови вірних попелом, ввів їх в атмосферу великопісної покути. 

Піст повинен охоплювати всі відчуття, а не тільки відчуття  смаку: «Нехай постять не тільки вуста, а й око, й вухо, й стопи, й руки, й усі члени нашого тіла нехай постять. Нехай постять руки, очищені з усякого грабунку й хтивості; нехай постять стопи, уникаючи доріг, що ведуть до недозволених видовищ; нехай постять очі, навчаючись не зиркати промовисто й не спостерігати хворобливо красу інших.

Попільна середа. Судова Вишня


Поживою очей є видовища. Якщо ж вони (видовища) недозволені й заборонені, то нищать піст, шкодять спасінню душі. Якщо ж вони пристойні й відповідні, то є цінними для них. Справжнім абсурдом було б, дотримуючись посту, відмовлятися від дозволених харчів і водночас дивитися на недозволені речі. Не їсти м’яса? Не їж також очима нечистот. Нехай постить і слух. Буде (слух) постити, якщо ніколи не  слухатиме наклепів і образливих обмов. Адже написано: «Не пускатимеш  пустої чутки» (Вих. 23, 1). Нехай язик також утримується й не виголошує сороміцьких історій і наклепів. Яка користь буде людині з того, що не споживатиме курчат і риби, але пізніше кусатиме і пожиратиме братів своїх? Наклепник їсть братнє тіло і кусає ближнього, тож апостол Павло намагається пробудити в нас страх, кажучи: «Коли ж ви між собою гризетесь та їсте один одного, вважайте, щоб один одного не знищили» (Гал 5, 15).  Ви не зуби в тіло ввігнали, а наклеп у душу і зранили повагу, що завдало чимало зла вам, йому та багатьом іншим. Очорнивши ближнього, ти знищив того, хто слухає тебе». ( Св. Іоанн Золотоустий. Гомілія 3).

40-годинне богослужіння.

Судова Вишня

40-годинне богослужіння, зазвичай, триває 40 годин без перерви або 3 дні  (крім ночей). Цій традиції ми завдячуємо отцям - єзуїтам, які у ІІ половині XVI століття започаткували богослужіння, що тривало 40 годин безпосередньо перед попільною середою. Метою богослужіння було перепрошення та винагородження за гріхи, скоєні під час карнавалу.  В Польщі воно також мало форму перепрошення та прохання про відвернення від різних катаклізмів.

Судова Вишня

У неділю, 19 лютого 2012 року, після Святої Меси, в парафії Судової Вишні розпочалося 40-годинне богослужіння, яке закінчилося у вівторок о 18 00.  Увечері брати-францисканці з Судової Вишні привітали отця Павла, настоятеля парафії в Крисовичах, з 40-літтям від дня народження. Ювіляр почастував гостей смачною вечерею.

Судова Вишня

Зустріч ФОС

6 лютого 2012 р. в Мостиськах відбулася щомісячна зустріч францисканського ордену світських. Зустріч розпочалася спільною молитвою, після якої брати і сестри вивчали Генеральну Конституцію ФОСу та роздумували над Статутом ФОСу. Старша ФОСу повідомила про радісну подію – затвердження канонічного заснування общини ФОСу в Мостиськах.

День зосередження

День зосередження


20 лютого 2012 р. у сестер-гонораток, в Мостиськах, відбувся щомісячний день зосередження. О 16.00  о. Радослав, звершив Святу Літургію, під час якої виголосив проповідь про покликання до досконалості у чернечому житті. О 17-й годині для сестер розпочалася конференція на тему «Діяння Слова Божого у житті осіб, посвячених Богу». Після цього розпочалася адорація Слова Божого, під час якої сестри молилися таємниці Світла святого Розарія в своїх намірах. На закінчення дня зосередження о. Радослав поблагословив всіх присутніх євангеліярієм, після чого сестри почастували отця смачною трапезою.

Судова Вишня

Деканальна зустріч священників

6 лютого 2012 р. в римсько – католицької парафії с. Волиця  відбулася деканальна зустріч священиків Мостиського деканату.
Зустріч розпочалася Святою Літургією, яку очолив кс.др. Міхал Байцар  з парафії  Городок. Проповідь виголосив кс. Роман з Стрілецького.

Деканальна зустріч священників


Після Святої Літургії на плебанії відбулася лекція з канонічного права римо- католицької церкви, присвячена  святим таїнствам Хрещення, Євхаристії, та Єлеопомазання. Лекцію підготував та провів  кс.др. канонічного церковного права  Міхал Байцар.
Після обіду відбулася робоча зустріч, під час котрої священики розглядали  поточні справи деканату.

Судова Вишня

Початок Ювілейного року
і XVI світовий День богопосвяченого життя

Початок Ювілейного року

У Львівській архікатедрі 1 лютого 2012 року відбулась урочиста Меса з нагоди ювілею 600-річчя перенесення столиці Львівської архідієцезії РКЦ з Галича до Львова. Святкове богослужіння очолив Апостольський Нунцій в Україні архієпископ Томас Едвард Ґалліксон.
У спільній молитві участь взяли архієпископ Мечислав Мокшицький - митрополит Львівський, глава Української Греко-Католицької Церкви – блаженніший Святослав, єпископ-помічник Львівської архідієцезії Леон Малий, владика Венедикт - єпископ-помічник Львівської архієпархії УГКЦ, а також інші представники духовенства РКЦ і УГКЦ в Україні і з-за кордону.
«Це моя перша зустріч, як представника Святішого Отця в Україні, із вірними Львівської архідієцезії, – сказав Апостольський Нунцій в Україні. - Хочу висловити своє сердечне привітання всім, особливо духовенству, семінаристам та богопосвяченим особам, напередодні вашого свята, свята осіб, які присвятили своє життя Богу, свята Стрітення Господнього». В цій урочистості приймали участь і брати францисканці з Судової Вишні. Після визнання  віри  о. Кацпер та о. Радослав, з запаленими в руках свічками, разом із богопосвяченими особами відновили свої чернечі обітниці Богу у присутності  єпископа-помічника Львівської архідієцезії Леона Малого, відповідального Конференції Єпископату України за богопосвячені особи.
«Ми сьогодні разом відзначили особливу подію в житті Церкви на нашій землі, – наголосив предстоятель УГКЦ у вітальному слові. – Для всіх нас є очевидним, що ця подія надала новий зміст і характер громаді міста Львова. Історія є вчителем життя, і я хочу усім нам побажати, щоб, виходячи з цієї історії, ми навчилися разом будувати Царство Боже на землі, будувати єдність і єдиномисліє на нашій українській землі, разом свідчити про єдність Христової Церкви в Україні».

Судова Вишня

30 січня 2012 року отець Радослав та священки греко-католики й православні  із Судової Вишні поїхали до місцевості Зубра Пустомитівського р-ну, щоб подякувати братам Ярославу та Богдану Дубневичам за організоване ними у жовтні 2011 року паломництво до Святої Землі.

Судова Вишня

Судова Вишня

На цій зустрічі були присутні понад 40 священиків, які приймали участь у двох турах паломництва. Торжества розпочалися освяченням офісів Ярослава та Богдана Зубневичів. Після цього відбулася святкова вечеря, під час котрої священики щиро дякували за організоване братами паломництво та співали колядки.

Цього ж дня, ввечері, у францисканському домі, що у Судовій Вишні, розпочався день зосередження для братів Західного регіону. Уряд провінції, на чолі з отцем провінціалом, призначив на 2012 рік новим відповідальним за Західний регіон отця Кацпера Копця, настоятеля дому у Судовій Вишні.

День зосередження

Наступного дня, 31 січня, брати зібралися на спільний молебен та Святу Літургію у домовій каплиці.

День зосередження

Святу Месу очолив о. Кацпер, який у своїй проповіді заохотив присутніх братів до ревності у реалізації їх францисканського покликання. Скуштувавши смачний обід, брати роз’їхалися по своїх домівках.

Судова Вишня

29 січня 2012 року в Судовій Вишні відбулася оплаткова зустріч францисканського ордену світських. Після Святої Літургії сестри ФОС разом зі своїми священиками зібралися за святковим столом, де ламаючись оплатком, складали один одному найщиріші побажання та співали колядки й щедрівки, прославляючи Втілене Боже Слово.

Оплаткова зустріч ФОС

Оплаткова зустріч ФОС

Судова Вишня

28 січня 2012 року в польській суботній школі, що у Судовій Вишні, відбулася оплаткова зустріч, на якій були присутні вчителі та діти школи.

Різдв'яна сценка

Зустріч розпочалася о 14-й годині різдвяною сценкою, підготовленою стараннями учнів школи. Після неї учні з нагоди свята склали найкращі побажання вчителям школи, отцю Радославу та один одному.

оплаткова зустріч молоді

Після цього всі були запрошені за святковий стіл.

Судова Вишня

оплаткова зустріч Товариства Польської культури

8 січня в Судові Вишні відбулася оплаткова зустріч Товариства Польської культури. Після Святої Літургії всі члени товариства, разом з запрошеними членами ТПК зі Львова та Мостиськ зібралися за столом в святковому залі кафе «Людмила». Ділячись оплатком всі присутні складали один одному святкові побажання, співали колядки, та смакували святкові страви.

Благословенна Грамота

Різдво Христове за юліанским календарем

Різдво Христове

7 січня Брати та Сестри Східної Церкови, згідно з юліянським календарем, святкували Різдво Христове.. На спільний молебен Вечірньої до православної Церкви, отців францисканців запросив о настоятель храму Святої Трійці. Після спільного молебну Вечірньої, о. Іван нагородив о. Радослава «Благословенною Грамотою» з нагоди свята Різдва Христового. На богослужінні був присутній декан Львівського історичного факультету пан Роман Шуст. Все закінчилося смачною вечерею на котру гостей ласкаво запросив нас отець Іван.

Оплаткова зустріч

3 січня 2012 р. в Мостиськах, відбулася оплаткова зустріч Францисканського Ордену Світських. Після Святої Літургії 18 00 брати та сестри ФОС разом зі своїми священиками та духовним асистентом о. Радославом зібралися за святковим столом, де ламаючись оплатком складали один одному найщиріші святкові побажання та співали коляди прославляючи Новонародженого Спасителя.

Судова Вишня

Christus Мansionem Вenedicat –
«хай Христос благословить цей дім»

Вертепи в Кракові


6 січня  Римо – Католицька Церква в усьому світі (якщо немає вказівки місцевої Конференції єпископів про перенесення святкувань)  святкує урочистість Богоявлення Господнього (Епіфанію). Інша назва урочистості, згідно з традицією, – урочистість Трьох Царів. Свято було відоме на Сході вже у ІІІ столітті. На Заході воно з’явилося століттям пізніше, і в літургії воно нерозривно пов’язане з Різдвом. Царі-астрологи, котрі прибули з Персії, з її столиці, поклонялися місяцеві та ранковій зорі. Вони, спостерігаючи за зірками під час свого релігійного обряду, побачили нову зірку. Так Бог явився під знаком зірки. Міфи язичників повчали, що часом боги сходили до людей і в невидимий спосіб поверталися на небо.

Вертепи в Кракові


Свято епіфанії – свято об’явлення таємниці Сина Божого  Ісуса Христа, Котрий став людиною. Перші згадки про це свято походять ще від Климента Олександрійського та гностиків; і взагалі, свято Богоявлення – тобто явлення Бога в людському тілі – спочатку не відокремлювалося від свята самого Різдва. Народження Христа в тілі, славне Його явлення та Хрещення в Йордані святкувалися спільно; свідченням цього є літургійна практика Вірменської Апостольської Церкви (ВАЦ). Її представники не були присутніми на Халкідонському Соборі 451 року, де святкування Різдва було відокремлене від святкування Богоявлення, тому ВАЦ і донині відзначає ці свята разом. Східні Церкви святкують Богоявлення невідривно від Хрещення, натомість у Західній Церкві встановилася традиція відзначати ці урочистості окремо. Для православних Богоявлення і Хрещення стали синонімами того ж самого свята; натомість, латинська традиція вбачає у Богоявленні дещо інший зміст. А саме: мудреці зі Сходу, яких провадила зірка, прийшли поклонитися Немовляті, і це є символом того, що люди достатньою мірою здатні відшукати Бога, користуючись розумом і знанням. І Ватиканський Собор повчає, що людина пізнає Бога розумом та вірою. Розум провадить людину до віри, до пізнання Бога (можна вивчати Святе Письмо, теологію, і при цьому залишатися тільки релігійною людиною). Якби віра хотіла все зрозуміти, то стала б знанням. Церква – Епіфанія Бога, Який став людиною, і в людському тілі запрошує нас до спасіння. Віра - акт смирення людини, і тільки коли людина признається в своїй слабкості, тоді починає діяти в ній Бог Христос - Втілене Слово Боже.

Вертепи в Кракові


Дари царів і наші дари:

Золото  – символ царської гідності Немовляти - наші вчинки милосердя.
Ладан – символ Божественної гідності Христа - наші  молитви.
Миро - символ втілення  Божого Сина, Котрий візьме на себе наші гріхи, - наші страждання та жертви.
Віра - акт смирення людини, і тільки коли людина признається в своїй слабкості, тоді починає діяти в ній Бог Христос - Втілене Слово Боже.

Вертепи в Кракові

Судова Вишня

ЖИТТЯ ПАРАФІЇ 2011

ЖИТТЯ ПАРАФІЇ 2010



Дізнатись про Історію Парафії
>>>

 

На початок сторінки